Рада Безпеки ООН (Радбез ООН) – постійно діючий орган ООН, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 «головних органів» ООН.
Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) – міжурядова організація соціалістичних країн у 1949 – 1991 роках на чолі з СРСР, створена для економічної інтеграції та взаємодопомоги. За статутом кожен член мав право не погоджуватися з ухвалами решти членів. Торгівля поміж членами РЕВ регулювалася двосторонніми договорами. Внутрішні економічні плани членів РЕВ координувалися, існував обмін науково-технічною інформацією, від 1971 р. – спільний інвестиційний банк, проте спільної валюти країни-члени РЕВ не мали.
Рада Європейського Союзу – третя з семи інституцій ЄС. Рада ЄС є частиною двопалатного законодавчого органу ЄС, яку представляють керівники держав-членів ЄС; другою частиною законодавчого органу є Європейський парламент. Рада складається з 28 національних міністрів певних галузей та одного відповідального за цю галузь єврокомісара, який не має права голосувати.
Рада Європи – міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі. Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян. Один з найбільших успіхів Ради це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.
Рада з Опіки – один із шести головних органів ООН, на який покладено завдання спостереження за управлінням підопічними територіями (територіями, що були колоніями).
Рада Народних Комісарів (РНК) – назва ряду урядів визнаних, частково визнаних та невизнаних держав у 1917 – 1946 роках. Зазвичай формувалися більшовиками.
Рада північноатлантичного співробітництва (РПАС) – організація, заснована в грудні 1991 р. Членами даної ради з перших днів її існування стали країни-члени НАТО та дев’ять країн Центральної і Східної Європи. У 1991 р. до ради приєдналися країни Балтики, а до березня 1992 р. членами стали і всі інші країни колишнього СРСР.
Рада Тихоокеанського економічного співробітництва (РТЕС) – унікальне тристороннє партнерство представників бізнесу і промисловості, урядів, академічних та інших інтелектуальних груп, що представляють Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
Радянсько-фінська війна (30 листопада 1939 р. – 13 березня 1940 р.) – збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією.
Рапалльський договір (16 квітня 1922 р.) – договір між РРФСР і Німеччиною, було укладений в місті Рапалло (Італія) під час Генуезької конференції. Договір передбачав негайне відновлення в повному об’ємі дипломатичних і консульських відносин між РРФСР і Німеччиною. Сторони взаємно відмовлялися від претензій на відшкодування військових витрат і невійськових збитків і домовлялися про порядок врегулювання розбіжностей між собою.
Расизм – науково необґрунтовані політичні теорії і практичні дії, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на поділі людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду (як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла…), або етнічності, і різному ставленні до людей та їхніх спільнот залежно від приналежності до цих груп.
Ратифікація – процес, згідно з яким надається згода уповноваженим органом законодавчої влади на обов’язковість міжнародного документа, який з моменту затвердження набирає юридичну силу та становить частину національного законодавства.
Реваншизм – політика «помсти у відповідь» за уявлену або реальну несправедливість чи поразку. Часто також конкретна політика шовіністичних кіл країни, яка зазнала поразки у війні, спрямована на перегляд результатів поразки.
Революція – швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної (суспільної) системи.
Революція в Російській імперії (1905 – 1907 рр.) – назва подій, що відбувалися протягом періоду з січня 1905 р. по червень 1907 р. у Російській імперії. Події революції стали наслідком загальнодержавної кризи, яка загострилась на початку ХХ століття, у зв’язку з економічною кризою 1900 – 1903 років у Російській імперії та поразкою в Російсько-японській війні 1904 – 1905 років. Безпосереднім каталізатором революційних протестів стали події Кривавої неділі 1905 р.
Регент – у монархічних державах тимчасово править замість монарха (під час неповноліття, хвороби дійсного монарха). Регент також призначався під час неможливості монарха виконувати свої обов’язки, його відсутності, або коли монарший рід скінчився.
Резиденція – постійний осідок (місце постійного перебування) глави держави, дипломатичної місії.
Резолюція – документ, що фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, нарадах, з’їздах, конференціях; її вміщують у кінці протоколу або пишуть окремо і додають до нього.
Рейганоміка (1981 – 1988 рр.) – державна економічна політика американського уряду Р. Рейгана, що мала на меті – подолати економічну кризу 1980 – 1982 років та її насліди.
Режим Віші (1940 – 1944 рр.) – колабораціоністський уряд Франції, сформований після поразки націонал-соціалістичній Німеччині 1940 р. під час Другої світової війни.
Рейнський гарантійний пакт (1925 р.) – договір, укладений під час Локарнської конференції між Німеччиною і Францією (набув сили після вступу Німеччини до Ліги Націй 14 вересня 1926 р.). У ньому йшлося про недоторканність німецько-французьких та німецько-бельгійських кордонів, встановлених Версальським мирним договором 1919 р., а також про збереження Рейнської демілітаризованої зони в Німеччині.
Рейх – німецький термін для позначення земель, котрі знаходяться під контролем одного правителя.
Рейхсвер – збройні сили Німеччини у 1919 – 1935 роках, обмежені за складом і чисельністю умовами Версальського мирного договору 1919 р. Вербувалися за наймом (115 тис. чоловік і обмежене число кораблів).
Рейхстаг – термін, що позначає колективний дорадчий і законодавчий орган в німецьких та австрійських землях.
Репарація – повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.
Репресії – каральні заходи, покарання, вжиті державними органами; комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей.
Республіка – форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноваженнями; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Республіканська партія США – одна з двох основних політичних партій США. Неофіційний символ партії – слон, «партійний» колір – червоний. Партія була заснована 28 лютого 1854 р. в Ріпон, штат Вісконсин.
Ризький мир (18 березня 1921 р.) – договір, підписаний у Ризі представниками РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщі – з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1920 р., санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею та Радянською Росією.
Робітничий рух – широкий термін, що означає соціальний рух, який представляє робітничий клас, на підтримку кампаній, які закликають роботодавців і політичні уряди поліпшити становище робітників та їхніх сімей, і відстоювання своїх інтересів, особливо шляхом боротьби за прийняття або зміну законодавства, що регулює трудові відносини.
Римські договори (25 березня 1957 р.) – два основоположні євроінтеграційні договори, підписані в Римі 1957 р.: Договір про заснування ЄЕС і Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії (Євроатом). Договори підписали країни-засновниці – Бельгія, Італія, Люксембурґ, Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина та Франція. Після перейменування Європейської економічної спільноти на Європейську Спільноту, згідно з Договором про ЄС, відповідний Римський договір почали називати «Договором про заснування Європейської Спільноти», і коли говорять «Римський договір», в однині, найчастіше розуміють саме його.
Розпад СРСР (1991 р.) – процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР 26 грудня 1991 р. Розпад СРСР привів до незалежності
15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
Рух неприєднання – міжнародне об’єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики.
Рух опору – організовані зусилля частини цивільного населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності. З початку 1960-х років під рухом опору розумілася боротьба за національні, політичні та громадянські права народів, що перебували під контролем комуністичних сил СРСР, країн Східної Європи.
Рух четвертого травня (1919 р.) – впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Китаю, а до Японії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів.