Багатопартійна система – політична система, при якій може існувати безліч політичних партій, що теоретично володіють рівними шансами на отримання більшості місць у парламенті країни.
Багдадський пакт (1955 – 1979 рр.) – воєнно-політичний блок, створений 24 лютого 1955 р. за ініціативою США і Великої Британії у складі Іраку, Ірану, Туреччини, Пакистану та Великої Британії. Штаб-квартира: Багдад (Ірак), Анкара (Туреччина). Мав на меті створити стратегічний пояс блоків держав біля кордонів соціалістичних країн. Розпущений у 1979 р.
Белградська операція (29 вересня – 20 жовтня 1944 р.) – наступальна операція 3-го Українського фронту і оперативно підлеглих йому Дунайської військової флотилії та болгарської армії у взаємодії з військами лівого крила 2-го Українського фронту і Народно-визвольною армією Югославії зі звільнення території Югославії та її столиці Белграда від німецьких окупантів. Основним результатом операції стала перемога СРСР і югославських партизан, звільнення більшої частини території Югославії та її відновлення як держави; падіння колабораціоністських режимів в Сербії і Чорногорії. Загальні втрати (загиблі солдати) з обох сторін – близько 8 тис. чол.
Берлінська стіна (1961 – 1989 рр.) – комплекс споруд між двома частинами Берліна, зведений за наказом державного керівництва СРСР від 13 серпня 1961 р. Проіснував до 9 листопада 1989 р., протягом понад 28 років багаторазово добудовувався та розширювався, був найбільш укріпленою частиною «німецько-німецького» кордону, відокремлював Західний Берлін від Східного, та навколишніх районів НДР. Мур був одним із найвідоміших символів Холодної війни та поділу Німеччини.
Берлінський повітряний міст (1948 – 1949 рр.) – назва операції західних союзників із авіапостачання Західного Берліна продовольством під час блокади міста зі сторони СРСР. Берлінський повітряний міст проіснував із 23 червня 1948 р. до 12 травня 1949 р.
Битва за Дніпро (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) – військова кампанія СРСР проти Німеччини та її союзників у 1943 р. в ході Другої світової війни на р. Дніпро. У боях було задіяно близько 4 млн людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1400 км. Червона армія відвоювала територію УРСР та вийшла до кордонів з Румунією. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн. чол.
Битва за Київ (7 липня – 19 вересня 1941 р.) – масштабна битва Червоної Армії (СРСР) та Вермахту (Німеччина) за м. Київ (71 день). Битва завершилась перемогою німецьких військ та оточенням радянських. Втрати з радянського боку сягали 700 тис. вбитих та полонених, понад 1760 тис. одиниць вогнепальної зброї, 411 танків і САУ, 28419 гармат і мінометів, 343 бойових літаків.
Битва за Москву (30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942 р.) – одна з наймасштабніших битв Другої світової війни за участю військ СРСР і Німеччини на московському напрямку. Битву можна поділити на дві частини – оборонна (30 вересня –4 грудня 1941 р.) та наступальна (5 грудня 1941 р. – 7 січня 1942 р.). Остаточним результатом битви за Москву стали стратегічна перемога радянських військ, тактична поразка Німеччини (Третього Рейху) і провал німецького плану Барбаросса. Загальні втрати з обох сторін (убитими, пораненими і полоненими) – понад 2,5 млн чол.
Битва на Курській дузі (5 липня – 23 серпня 1943 р.) – одна з ключових (переломних) битв Другої світової війни, яка дозволила СРСР розвинути свої успішні дії проти Німеччини після перемоги над військами А. Гітлера під Сталінградом на початку 1943 р. В Курській битві, разом з обох сторін, взяло участь близько 3 млн військових, з яких понад 1,4 млн чол. загинули, були поранені чи взяті в полон.
Битва на Марні (5-12 вересня 1914 р.) – велика битва (військові сили обох сторін разом: близько 2,5 млн чол.) між німецькими та англо-французькими військами на р. Марна в ході Першої світової війни, що закінчилася поразкою німецької армії. В результаті битви був зірваний стратегічний план наступу німецької армії, орієнтований на швидку перемогу на Західному фронті. Загальні втрати в живій силі: понад 500 тис. чол.
Битва на Соммі (1 липня – 18 листопада 1916 р.) – операція англо-французьких військ (понад 1,2 млн чол.) проти німецьких (близько 1,4 млн чол.) на р. Сомма (Північна Франція) в порядку реалізації спільного стратегічного плану Антанти на 1916 р. з метою забезпечення стратегічної взаємодії на різних театрах війни. 15 вересня англійці провели велику атаку, вперше застосувавши танки. Танки були ще недосконалі, тихохідні і громіздкі, а їх екіпажі – слабко підготовлені. З 49 машин, що пішли у нічний марш до фронту, на початкове положення висунулося 32, а у підтримці атаки піхоти взяло участь лише 18. Але й цієї їх кількості виявилося достатньо, щоб вплинути на хід бойових дій. За допомогою танків англійці на фронті у 10 км за п’ять годин просунулися вперед на 4-5 км. Загальні військові втрати з обох сторін (убиті, поранені, полонені) – понад 1,1 млн чол.
Бізонія (1946 – 1948 рр.) – частина Німеччини, яка після Другої світової війни була окупована військами США і Великої Британії.
Біловезька угода (1991 р.) – документ, підписаний 7-8 грудня 1991 р. Президентом України Л. Кравчуком, Президентом Росії Б. Єльциним та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевичем у Біловезькій Пущі поблизу Берестя (Білорусь), яким оголошено розпуск СРСР і створення СНД.
Більшовики – члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. Сама ж назва «більшовики» походить з історичного моменту, коли прихильники ленінської концепції побудови пролетарської партії виявилися в більшості при голосуванні головних питань Статуту РСДРП та керівних органів партії на Другому з’їзді партії в 1903 р.
Біржовий крах (24 жовтня 1929 р.) – обвальне падіння цін акцій, яке розпочалось у Чорний четвер 24 жовтня 1929 р. і набуло катастрофічних масштабів у наступні два дні – Чорний понеділок 28 жовтня і Чорний вівторок 29 жовтня. Цей біржовий крах відомий також як крах Уолл-стрит, став початком Великої депресії в США.
Бітники – стереотип мас-медіа, що використовувався у 1950-х – 1960-х роках для позначення представників бітництва. Термін «бітники» було запропоновано 1958 р. журналістом «Сан-Франциско кронікл» Г. Кейном, ґрунтуючись на тодішніх уявленнях американців про типовий для середини XX століття пласт молоді, що характеризувався асоціальною поведінкою та неприйняттям традиційних культурних цінностей нації.
Бліцкриг – створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.
Блокада Ленінграда (8 вересня 1941 р. – 27 січня 1944 р.) – військова блокада радянського м. Ленінград німецькими, фінськими та іспанськими військами під час Другої світової війни. Тривала з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. (блокадне кільце було прорване 18 січня 1943 р.) – 872 дні. У блокаді та захисті міста з обох воюючих сторін (Німеччина і СРСР) брали участь близько 1,6 млн військових. Ймовірні втрати Німеччини (Третього Рейху) – 580 тис. чол., СРСР – 3 млн 436 тис чол.
Боксерське повстання (1898 – 1901 рр.) – повстання проти іноземного втручання в економіку, внутрішню політику і релігійне життя Китаю, що досягло свого максимуму в останні роки правління династії Цін (1636 – 1912 рр.). Офіційно оголошене в листопаді 1898 р., на початку користувалося підтримкою з боку офіційної влади, проте було розгромлене коаліцією 8 держав. Головними аренами подій стали провінція Шаньдун та Пекін. Завершилося підписанням 7 вересня 1901 р. «Завершального («Боксерського») протоколу».
Болгарський землеробський народний союз (БЗНС) – політична партія в Болгарії. Вважає себе наступницею однойменної аграрно-соціалістичної партії, створеної 1899 р. Активним діячем останньої був А. Стамболійський.
Брест-Литовський мирний договір (1918 р.) – мирна угода між УНР з одного боку та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством з другого, підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бересті (Бресті, Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні. Став наслідком одного з етапів переговорів у Брест-Литовську, загальним підсумком яких став вихід більшовицької Росії з Першої світової війни.
Брусиловський прорив (4 червня – 20 вересня 1916 р.) – наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями (понад 1,7 млн чол.) під командуванням генерала від кавалерії О. Брусилова на фронті від Луцька до Чернівців. У ході операції було завдано серйозної поразки німецько-австро-угорській армії (втрати в живій силі – 1 млн 325 тис. чол.), окуповано деякі території Волині, Галичини та Буковини, взяті (частково зруйновані) міста Луцьк, Чернівці, Станіслав. Втрати СРСР – понад 500 тис. чол.
Бундесвер – збройні сили (військові сили, армія) ФРН.
Бундестаг – конституційний та законодавчий орган (сьогодні – 709 депутатів) на федеральному рівні в ФРН, нижня палата парламенту. Єдиний конституційний орган у політичній системі ФРН, що обирається безпосередньо всіма громадянами країни.
Бундесрат – державний законодавчий орган (верхня палата парламенту) ФРН, представництво федеральних земель на рівні федерації.
Бюрокртія – спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов’язками, що визначають їх дії і відповідальність.