Дарданелльська операція (9 лютого 1915 р. – 9 січня 1916 р.) – військова операція, яка почалась у 1915 р. з метою захоплення країнами Антанти (зокрема Великою Британією) чорноморських проток Дарданелли та Босфор, а також м. Стамбул. Попри усі зусилля британо-французької армії, Німеччина та Османська імперія здобули перемогу.
Двопартійна система (біпартизм) – домінування в політичному житті країни двох потужних політичних партій, які змагаються за владу, одна з них перебуває при владі, а інша – в опозиції. Перемога однієї з партій забезпечує гомогенну парламентську більшість, стабільність уряду, робить ефективною його працю, створює умови для громадянської єдності. Партія, що програла на виборах, становить основу опозиції.
Деволюція – врегульоване законом передання повноважень з центрального уряду суверенної держави до уряду на субнаціональному рівні, наприклад, на обласному, місцевому чи державному. Території, що пройшли процес деволюції, отримують повноваження на формування законодавства, що буде на них поширюватись.
Дезертирство – самовільне залишення місця військової служби чи військової частини військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. Дезертирство є одним із злочинів, пов’язаних з несенням офіційної військової служби. У випадку, якщо дезертирство сталося у військовий час, законами деяких країн може кваліфікуватися, як зрада Батьківщині.
Дейтонські угоди (1995 р.) – назва мирних угод, підписаних з ініціативи Великої Британії та США між учасниками громадянської війни в Боснії та Герцеговині у листопаді 1995 р. в м. Дейтон (США).
Декларація – документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.
Декларація Бальфура (1917 р.) – офіційний лист, направлений 2 листопада 1917 р. від міністра закордонних справ Великої Британії А. Бальфура до лорда У. Ротшильда, представника британської єврейської громади («Уряд Його Величності зі схваленням розглядає питання про створення в Палестині національного осередка для єврейського народу і докладе всіх зусиль для сприяння та досягнення цієї мети»).
Декларація Шумана (9 травня 1950 р.) – урядова пропозиція міністра закордонних справ Франції Р. Шумана, що мала на меті створення нової форми організації держав у Європі, у вигляді «наднаціональної спільноти». Ця пропозиція призвела до створення ЄСВС й стало основою для створення декількох інших Європейських Спільнот і того, що зараз – ЄС. Ця подія відзначається кожен рік як День Європи і Р. Шуман вважається одним з засновників ЄС.
Деколонізація – процес надання незалежності та повного суверенітету домініонам, підмандатним територіям, колоніям. Політику зламу колоніальних імперій проголосила Атлантична хартія 1941 р., коли в обмін на підтримку у Другій світовій війні США зажадали відкритого доступу на ринки колоніальних країн.
Демілітаризація – скорочення армії країни, зброї або військової техніки з узгодженим мінімумом; результат мирного договору, припинення війни або великого конфлікту.
Демілітаризована зона – встановлена міжнародним договором чи угодою територія, на якій заборонено зберігати старі й споруджувати нові укріплення, військово-промислові підприємства, тримати війська.
Демобілізація – переведення збройних сил і народного господарства країни з воєнного стану на мирний після завершення війни або внаслідок мирного розв’язання конфліктної ситуації, яка зумовила необхідність мобілізації. Здійснюється шляхом розформування військових частин, з’єднань і об’єднань, штабів, установ, допоміжних підрозділів, звільнення у запас надлишкового особового складу.
Демократична партія США – одна з двох головних партій США, що створюють двопартійну систему. Є однією з найдавніших політичних партій у світі (заснована 1828 р.). Її неофіційний символ – осел (символ упертого подолання перешкод), її колір – синій.
Демократія – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
Денацифікація – система заходів із звільнення економіки, політики, культури, ЗМІ та юриспруденції колишнього Третього Рейху (Німеччини) та Австрії від впливу та наслідків націонал-соціалізму після Другої світової війни.
Денаціоналізація (реприватизація) – повернення державою націоналізованого майна попереднім власникам.
Денонсація – припинення дії міжнародного договору шляхом повідомлення однієї держави іншій про припинення дії укладеного між ними міжнародного договору, здійснене в порядку і в термін, обумовлені цим договором.
Держава Словенців, Хорватів і Сербів – держава, що була утворена 29 жовтня 1918 р. в південній частині Австро-Угорщини після її розпаду наприкінці Першої світової війни на теренах, населених переважно словенцями, хорватами та сербами.
Депортація – примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.
Держава – це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою її політичним та публічним характером реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загальносуспільними правами.
Державна дума – орган влади в імперській Росії у 1906 – 1917 роках, утворений згідно з маніфестом імператора Миколи ІІ, нижня палата парламенту – Державної ради Російської імперії.
Державна мова – правовий статус мови, вживання якої обов’язкове в офіційних документах та загалом в публічних сферах суспільного життя в державі (законодавство, управління, судочинство, освіта…).
Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) – організація, створена 18 серпня 1991 р. з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні.
Державний переворот – насильницька та неконституційна зміна влади в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок таємної змови. Державний переворот, як правило, є зміною при владі однієї фракції правлячої верхівки на іншу. Така зміна влади здійснюється, зазвичай, невеликою групою людей, частіше – але не завжди – військовими і не має підтримки більшості населення.
Державний суверенітет – верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території. Незалежність держави в міжнародних відносинах – це її непідпорядкованість будь-якій зовнішній владі, владі інших держав.
Державний устрій – територіальна або національно-територіальна організація держави, що характеризує просторову організацію влади та державне самовизначення населення (нації), що на ній проживає.
Десталінізація – процес ліквідації (після смерті диктатора у 1953 р.) та розвінчання культу особи Й. Сталіна та створеної ним в СРСР політичної системи.
Дефляція – зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, з метою підвищення їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом. Як наслідок – зниження загального рівня цін протягом певного періоду часу.
Децентралізація – процес перерозподілу або диспергування функцій, повноважень, людей або речей від центрального управління.
Дивна війна (3 вересня 1939 р. – 10 травня 1940 р.) – це період Другої світової війни на Західному фронті. Вперше назва Phony War (фальшива, несправжня війна) була використана американськими журналістами в 1939 р. Таким чином було підкреслено характер бойових дій між ворогуючими сторонами – майже повна їх відсутність (за винятком бойових дій на морі). Ворогуючі сторони вели лише бої місцевого значення на франко-німецькому кордоні, переважно перебуваючи під захистом оборонних ліній Мажино і Зігфріда. Цей час повною мірою був використаний німецьким командуванням як стратегічну паузу. Це дозволило Німеччині успішно завершити Польську кампанію, реалізувати план окупації Данії і Норвегії, а також підготувати вторгнення до Франції.
Диктатура – необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.
Дипломатія – засіб здійснення зовнішньої політики, внутрішнього регулювання держави, народної дипломатії, що являє собою сукупність невоєнних практичних заходів, прийомів і методів, застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв’язуваних задач; офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном та державі, делегацій, представництв народної дипломатії на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави, захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном та у державі.
Дисидент – людина, політичні погляди якої істотно розходяться з офіційно встановленими в країні, де вона живе; політичний інакодумець. Часто це призводить до гонінь, репресій і переслідувань його з боку влади.
Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп.
Діархія – форма правління, при якій в одній країні співіснують дві влади. Ця форма правління може виникнути, як в результаті політичного чи військового конфлікту, так і в формі цілком усвідомленого політичного компромісу.
Діаспора – етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або сукупність індивідів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність.
Договір між про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (договір ОСО-2, 18 червня 1979 р.) – документ, підписаний у Відні на зустрічі Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва і президента США Д. Картера.
Доктрина – вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип (наприклад, військова доктрина) або нормативна формула.
Доктрина Брежнєва (23 серпня 1968 р.) – доктрина (проголошена Генеральним секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєвим), або точніше принцип зовнішньої політики СРСР щодо східноєвропейських країн, які входили у «радянську зону впливу» після закінчення Другої світової війни та за результатами Ялтинської та Потсдамської конференцій 1945 р. Вона стверджувала виключне право СРСР на втручання у внутрішні справи країн східного блоку, включно з використанням військової сили, для запобігання будь-яких політичних змін в них. Тим самим ця доктрина ігнорувала, не визнавала державний суверенітет цих країн та суперечила Статуту ООН. Прокламувалася та застосовувалась під демагогічними пропагандистськими гаслами про «необхідність захисту завоювань соціалізму від агресивних підступів Заходу та НАТО» та «захисту світової соціалістичної системи».
Доктрина Трумена (1947 р.) – зовнішньополітична програма, висунута президентом США Г. Труменом після Другої світової війни. Публічно була озвучена 12 березня 1947 р. Основою доктрини була політика «стримування» СРСР у всьому світі.
Домініон – форма політичної системи, що існувала всередині Британської імперії і була проміжною формою між самоврядною колонією і суверенною державою, але з плином часу розвивалася до останньої. Першим британським домініоном була Канада, яка отримала такий статус у 1867 р. Потім Австралія (1901 р.), Нова Зеландія (1907 р.), Ньюфаундленд (1907 р.), Південно-Африканський Союз (1910 р.) і Ірландська Вільна держава (1921 р.).
Дредноут – лінкор флоту Британії. Родоначальник нового класу кораблів, що здійснили революцію у військово-морській справі. Дредноут став першим кораблем, при будівництві якого був реалізований так званий принцип «all-big-gun» («усі гармати великі»). Особливі характеристики: водотоннажність – нормальна 18 120 т, повна 21 845 т; довжина найбільша 160,7 м; ширина 25 м, осадка 9,4 м; потужність чотирьох парових турбін 24 700 к. с.; десять 305-мм гармат Mark X; двадцять сім 76-мм гармат; 5 торпедних апаратів.
Друга Балканська війна (29 червня – 29 липня 1913 р.) – війна за розділ Македонії між Болгарським царством з одного боку, й Османською імперією, Королівством Румунія, Королівством Чорногорія, Королівством Сербія і Королівством Греція з іншого. Війна була спровокована дипломатами Австро-Угорської та Німецької імперії, які прагнули розвалити Балканський союз. Болгарське царство програло війну. У результаті політична ситуація на Балканському півострові змінилася на користь Французької республіки, Австро-Угорської імперії, Російська імперія навпаки – втратила свій вплив. Територія, захоплена Болгарським царством у Балканській війні, була поділена між країнами-переможницями.
Друга Марокканська криза (1 липня 1911 р.) – загострення міжнародних відносин перед Першою світовою війною, викликана прибуттям німецького канонерського човна Пантера у марокканський порту Агадір 1 липня 1911 р.
Друга світова війна (1 вересня 1939 р. – 2 вересня 1945 р.) – наймасштабніша світова війна в історії людства, яка тривала 2194 дні до 2 вересня 1945 р., коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами (брала участь 61 країна (80 % населення Землі); воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн; до збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі; загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах
27 млн чол.).
Друга Чеченська війна (1999 – 2009 рр.) – бойові дії Російської Федерації проти невизнаної Чеченської Республіки Ічкерія, що тривала переважно на території Чечні.
Другий фронт (1944 р.) – умовне назва сухопутних бойових дій після висадки союзників (військ Британської імперії та США) у Франції 6 червня 1944 р. під час Другої світової війни.
Дуалістична монархія – форма державного правління, за якої поряд з монархом функціонують парламент і уряд. Глава держави особисто формує уряд, який відповідальний не перед парламентом, а перед монархом. Монарх має право вето на закони, які приймає парламент.
Дуче – італійський титул (заснований 1925 р.), який носив Беніто Муссоліні, глава Національної фашистської партії.
Дюнкерська евакуація (26 травня – 3 червня 1940 р.) – військова операція з евакуації формувань британських та французьких військ, що опинилися притиснутими німецьким Вермахтом до атлантичного узбережжя в ході битви за Дюнкерк на північному сході Франції. Найбільша військово-рятувальна операція в світовій історії.