ВАША ДУМКА ОСОБЛИВА?! ПОДІЛІТЬСЯ НЕЮ НА МАЙДАНЧИКУ ДЛЯ ДИСКУСІЙ :)
P.S. зареєструйтесь в gmail щоб мати можливість додавати свої коментарі чи надіслати мені лист-повідомлення
(моя поштова скринька: Oleg2014Bil@gmail.com)

Короткий словник понять (термінів) ("Ч")

Червона армія – загальновживана назва Збройних сил радянських республік: Росії (лютий 1918 р. – червень 1919 р.); військово-політичного союзу радянських республік (Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії) (червень 1919 р. – грудень 1922 р.); Союзу Радянських Соціалістичних Республік (грудень 1922 р. – лютий 1946 р.).

Червоні кхмери – маоїстсько-націоналістичний партизанський комуністичний рух у Камбоджі, що захопив та утримував владу у країні в 1975 – 1979 рр. Звинувачується трибуналом ООН в практиці терору та геноциду проти мирного населення.

Четверта Французька Республіка (1946 – 1958 рр.) – період французької історії. Конституція нової республіки, яка була прийнята 13 жовтня 1946 р. обраними у тому ж році Установчими зборами, дуже близька до Конституції Третьої республіки, що характеризувалася наявністю парламентського ладу, слабкою владою президента республіки.

Четвертний союз (Четвірний союз) – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства і Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні.

Чорна рука – національно-терористична, шовіністична сербська організація, яка з 1911 р. по 1917 р. боролась за пансербістську ідею «Великої Сербії» з підпорядкуванням Королівству Сербів слов’янських народів Балкан, що перебували тоді на теренах Австрійської і Османської імперій.

Чорносотенці – збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 р. в Російській імперії. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православ’я, Самодержав’я, Народність». Період особливої активності чорносотенців прийшовся на 1905 – 1914 роки.

Чотирнадцять пунктів В. Вільсона – концепція президента США В. Вільсона, в якій він окреслив своє бачення міжнародного устрою після Першої світової війни. Озвучені в промові В. Вілсона перед Конгресом 8 січня 1918 р.