Варшавське повстання (1944 р.) – головна військова операція польського опору Армії Крайової 1944 р. проти Німеччини (Третього Рейху) з метою звільнення Варшави і відновлення некомуністичної Польщі. Повстання збіглося з наближенням частин Червоної Армії до східної околиці міста та відступом німецьких військ. Але радянський наступ зупинився, дозволивши німцям перегрупуватися і знищити місто під час придушення повстання, яке тривало 63 дні. Повстання було найбільшою військовою операцією, здійсненою будь-яким європейським рухом опору під час Другої світової війни.
Веймарська Конституція (1919 р.) – перша діюча в Німеччині демократична Конституція, прийнята 11 серпня 1919 р. у Веймарі. Веймарська Конституція проголосила в Німеччині республіку, яка опиралася на принципи парламентської демократії і федералізму.
Веймарська Республіка – історична назва німецької держави, пов’язана із конституційним Національним зібранням, що засідало у Веймарі. Офіційно держава, як і її попередниця, продовжувала називатись – Німецька держава. Виникла в 1919 р. внаслідок Листопадової революції 1918 р.
Велика депресія – загальносвітова потужна економічна криза, яка настала восени 1929 р. і тривала до кінця 1930-х років, найпомітнішою була в країнах Західної Європи та США. Велика депресія була найдовшою, найглибшою та найбільш глобальною економічною кризою ХХ століття і часто використовується як приклад того, наскільки сильно може понизитися рівень світового економічного розвитку.
Великий терор (1937 – 1938 рр.) – найменування доби в історії СРСР, коли сталінські репресії було різко посилено та доведено до максимуму своєї інтенсивності.
Великі національні збори Туреччини – вищий однопалатний законодавчий орган (парламент) Турецької Республіки, найчастіше називають – меджліс. Організований в Анкарі
23 квітня 1920 р. в ході греко-турецької війни.
Верденська битва (21 лютого – 18 грудня 1916 р.) – найбільша битва (загальна кількість військових з обох сторін – 2,4 млн чол.) на Західному фронті під час Першої світової війни, найтриваліша та найзапекліша битва всієї війни загалом. Відбулася на горбистій місцевості на Північ від міста Верден-сюр-Мез, що у Північно-Східній Франції. Втрати кожної зі сторін перевищували 300 тис. осіб. Увійшла в історію як «Верденська м’ясорубка».
Вермахт – збройні сили (всі види військ) Третього Рейху (націонал-соціалістичної Німеччини) у 1935 – 1945 роках.
Версальський мирний договір (1919 р.) – підписаний у Версалі 28 червня 1919 р. державами-переможницями у Першій світовій війні (США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією…) з одного боку, і переможеною Німеччиною – з іншого.
Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів – світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями (Великою Британією, Французькою республікою, США, Японською імперією) після закінчення Першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система була розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах.
Вестмінстерська система – демократична парламентська система, побудована на прикладі Великої Британії. Назва походить від Вестмінстерського палацу, де засідає парламент Сполученого Королівства (Великої Британії). Виникла у результаті довгої політичної еволюції британського суспільства, коли влада монарха поступовим шляхом була значно обмежена парламентом.
Вестмінстерський статут (1931 р.) – нормативно-правовий акт парламенту Великої Британії від 11 грудня 1931 р., що встановив правове становище Домініонів та їх взаємин із Великою Британією. Таким чином, була створена правова база Британської співдружності націй (на даний час – Співдружність націй).
В’єтнамська війна (26 вересня 1959 р. – 30 квітня 1975 р.) – війна між комуністичним Північним В’єтнамом, який підтримали СРСР і КНР (близько 520 тис. військових) і Південним В’єтнамом, якому допомагали США, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Таїланд, Філіппіни, Лаос, Камбоджа (понад 1,2 млн чол.). Підсумок війни – перемога Північного В’єтнаму, політична поразка США.
Виборзько-Петрозаводська операція (10 червня – 9 серпня 1944 р.) – наступальна операція радянських військ в Карелії в 1944 р., в ході Радянсько-фінської війни 1941 – 1944 років, з метою ліквідації загрози Ленінграду, комунікаціям, що йдуть з Мурманська в центральні райони СРСР, а також для виведення Фінляндії з війни.
Виборче право – система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з виборами органів держави й місцевого самоврядування. Зазвичай, предметом виборчого права вважаються пов’язані з виборами суспільні відносини, в яких прямо або опосередковано беруть участь громадяни.
Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя. Має можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань, проте є підзвітною законодавчій гілці влади. За дотриманням чинного законодавства, в тому числі і органами виконавчої влади, слідкує судова влада.
Винищувальний табір (табір смерті) – поширена у післявоєнній історичній і публіцистичній літературі кваліфікація кількох нацистських концентраційних таборів, призначених для масового знищення різних груп населення: євреїв, циган, військовополонених тощо.
Вишеградська група (Вишеградська четвірка) – угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. З’явилась унаслідок зустрічі президентів Польщі Л. Валенси і Чехословаччини В. Гавела та прем’єра Угорщини Й. Антала 15 лютого 1991 р. в угорському м. Вишеград, після ухвалення Вишеградської декларації. Головною метою була названа інтеграція до євроатлантичних структур.
Війна в Афганістані (27 грудня 1979 р. – 15 лютого 1989 р.) – повномасштабна збройна агресія СРСР (500 тис. військових) проти суверенного Афганістану (від 50 до 200 тис. чол.) під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і СРСР проти повстанських груп моджахедів. У 1989 р. лідер СРСР М. Горбачов оголосив про вихід радянських військ з Афганістану.
Військова диктатура – форма правління, за котрої владу формують насамперед представники збройних сил (армія). Спирається на військово-політичний режим і монопольне панування військових кіл. У державах з такою формою правління відсутні або лише формально існують представницькі органи влади, а дію Конституції та інших законодавчих актів скасовано або припинено. Влада, згідно законодавства, застосовує фізичний і моральний терор, масові репресії.
Військова хунта – вид авторитарного політичного режиму, військово-бюрократична диктатура, встановлена внаслідок військового перевороту і яка здійснює диктаторське правління методами терору.
Військовий обов’язок (військова повинність) – встановлений у деяких державах законом обов’язок населення нести військову службу у збройних силах своєї країни.
Віковий ценз – офіційне вікове обмеження виборчого права громадян. Володіння правом голосу передбачає, що виборець спроможний мати свою думку з політичних питань і висловлювати її. Вважається, що така здатність формується з настанням повноліття. Вік сьогодні становить головний виборчий ценз. До 1960-х років, навіть до 1970-х років віковий ценз становив переважно 21 рік. У більшості європейських країн віковий ценз було встановлено в межах 21-25 років. Такий підхід об’єктивно обмежував політичну активність молоді. Тільки в другій половині ХХ століття динаміка суспільно-політичного життя призвела до зниження вікового цензу для активного виборчого права.
Вільна Демократична Партія Німеччини – парламентська політична партія ФРН. Притримується ліберальної ідеології.
Вільна Франція – офіційна назва (до липня 1942 р.) руху, сформованого під час Другої світової війни, що мав за мету боротьбу за звільнення Франції від німецької окупації та режиму Віші. У липні 1942 р. організація змінила назву на «Франція, що бореться». Організатором та керівником руху виступав генерал Ш. де Голль. Координаційний центр руху розташовувався в Лондоні.
Вісь Рим-Берлін-Токіо – об’єднання в 1940 р. трьох країн-союзників (націонал-соціалістична Німеччина, фашистська Італія, Японська імперія) в роки Другої світової війни.
Влада – сила, яка з допомогою авторитету, заохочення та примусу, має здатність зі своєї волі впливати на інших.
Внутрішня політика – політика, що проводиться в межах держави. Охоплює економіку, політичні партії, вибори президента і парламенту, а також направлена на забезпечення прав і свобод громадян, соціальний захист населення, розвиток гуманітарної сфери, декриміналізацію економіки, реалізацію заходів щодо зміцнення обороноздатності і національної безпеки, охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю тощо.
Воєнний комунізм (1918 – 1921 рр.) – внутрішня політика більшовиків під час Громадянської війни в Росії у 1917 – 1922 роках. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами – в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та недіяльності звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕПу прийнято 21 березня 1921 р.
Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в країні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності.
Вотерґейтський скандал (1972 – 1974 рр.) – політичний скандал у США, що закінчився відставкою президента країни Р. Ніксона, єдиною в історії США відставкою президента.
Всеіндійська мусульманська ліга – політична партія, яка закликала до розподілу Британської Індії й виділення з її складу мусульманської держави.
Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) – вищий законодавчий, розпорядчий і контрольний орган державної влади РРФСР у 1917 – 1937 роках. Обирався Всеросійським з’їздом Рад та діяв у періодах між з’їздами.