Гаагська конференція (6-31 серпня 1929 р., 3-20 січня 1930 р.) – міжнародна конференція в Гаазі з репарацій, під час якої країни-учасники розглянули і прийняли план Юнга.
Гегемонія – провідна роль якоїсь держави, міста у відносинах з іншими; провідна роль якоїсь верстви населення в управлінні державою.
Гельсінські угоди (1975 р.) – заключний акт НБСЄ, підписаний главами 35 держав у столиці Фінляндії Гельсінкі 1975 р.
Генеральна Асамблея ООН – головний дорадчий, директивний та представницький орган ООН, створений у 1945 р. згідно зі статутом ООН. Генеральна асамблея складається з 193 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації норм міжнародного права.
Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.
Геноцид вірмен – геноцид, організований і здійснений у 1915 р. (в окремих місцях продовжувався до 1923 р.) на територіях, контрольованих владою Османської імперії. Геноцид здійснювався шляхом фізичного знищення та депортації, включаючи переміщення цивільного населення в умовах, що призводять до неминучої смерті.
Генуезька конференція (10 квітня – 19 травня 1922 р.) – міжнародна зустріч з економічних і фінансових питань в Генуї (Італія). В ній брали участь 29 держав. Перша представницька міжнародна конференція, де брали участь країни Четверного союзу та Росія. Головною проблемою обговорення була проблема економічних зв’язків та проблема повернення російських боргів.
Гестапо – таємна державна політична поліція Третього Рейху (Німеччини) в 1933 − 1945 роках, призначена для боротьби з супротивниками націонал-соціалістичного режиму.
Гіперінфляція – інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разом із швидким знеціненням грошової одиниці. Формально визначається як інфляція з темпами більше ніж 50 % на місяць.
Гласність – політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар’єрів.
Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні – перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об’єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб’єктів.
Глобальні проблеми людства – комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, перегони озброєнь, хвороби…), від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.
Гнучке реагування (1967/1968 – 1991 рр.) – ядерна оборонна стратегія НАТО за № MC 14/3 щодо країн ОВД. Запропонована президентом США Д. Кеннеді у 1961 р., використовувалась НАТО з 1967/1968 року до кінця Холодної війни (1991 р.).
Голлізм – французька політична ідеологія (зазвичай вважається правою ідеологією), заснована на ідеях генерала Ш. де Голля. Основною ідеєю голлізму є національна незалежність Франції від будь-якої іноземної держави, але голлізм стосується також громадського та економічного устрою.
Голова держави – людина або орган, що вважається найвищим представником держави. До голів держав відносяться монархи (імператори, королі, князі, царі, султани…) та президенти.
Голодний марш – форма протесту в Британії під час світової економічної кризи 1930-х років. Найбільший із таких маршів, голодний марш 1932 р. розпочався в Шотландії й зібрав понад 100 тисяч протестантів.
Голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган націонал-соціалістичною Німеччиною під час Другої світової війни.
Гоміньдан – перша правляча політична партія в історії Республіканського Китаю, існує з 1912 р. Партія вела збройну боротьбу КПК, намагаючись отримати керівництво всією країною. Боротьба з останньою прийняла форму громадянської війни. Гоміньдан зазнала поразки (1949 р.) та була змушена до перенесення у Тайвань.
Гомруль – термін, що використовується для означення автономії Ірландії, встановлення якої домагався від британської влади ірландський національний рух 1870 – 1918 років.
Громадська думка (суспільна думка) – уявлення про спосіб існування свідомості, як сукупної свідомості окремих індивідів, об’єднаних у суспільні групи, які пов’язані спільністю інтересів, у якому фіксується ставлення до подій або явищ громадського життя.
Громадська організація – об’єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних…).
Громадянин – людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов’язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки.
Громадянська війна в Росії (1917 – 1921 рр.) – громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.
Громадянська непокора – умисна протизаконна дія політичного характеру, вчинена з метою залучення громадськості до проблеми та вимоги до законодавчих органів щодо внесення змін у законодавстві. Являє собою цивілізовану форму протестної акції.
Громадянська війна – військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни або, рідше, між двома країнами, створеними на уламках раніше єдиної держави.