На картосхемі зображені події, які відбувались у 1648 р.
На карті позначено області селянських повстань під час проведення колективізації 1932 р.
Цифрою "1" на карті позначено регіон, що ввійшов до складу Української РСР 1945 р.?
На карті заштриховано території, що були приєднані до Київської Русі за князювання Святослава.
На картосхемі відображено перебіг подій Корсунь-Шевченківської операції.
На карті суцільною жирною лінією позначено розподіл українських земель між Московським царством і Річчю Посполитою.
Зображені на карті межі Київської Русі відносяться до періоду правління Олега, Ігоря та Ольги.
Воєводства Речі Посполитої, які були утворені на українських землях та їхніх теренах
(А - Руське, В - Київське, Б - Волинське, Д - Подільське)
На карті позначено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Зборівського договору (1649 р.)
Спираючись на подану карту можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князя Святослава.
На карті позначено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Зборівського договору (1649 р.)
Спираючись на подану карту можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князя Святослава.
Назви палеолітичних пам’яток України та їхнє місцезнаходження
(Б - Кирилівка, Д - Киїк-Коба, А - Королеве, В - Мізин)
На карті відображено перебіг подій першої війни радянської Росії проти УНР
(грудень 1917 - лютий 1918 рр.)
На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.
На карті відображено перебіг подій першої війни радянської Росії проти УНР
(грудень 1917 - лютий 1918 рр.)
На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.
На карті заштриховано територіальні межі Великої Скіфії.
На карті позначо давньоруські удільні князівства в період політичної роздробленості Русі
(А - Київське, Б - Галицьке, В - Волинське, Г - Чернігівське, Д - Переяславське)
На карті відображено перебіг подій Великої Вітчизняної війни (січень - травень 1944 р.)
На карті позначено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Зборівського договору 1649 р.
На картосхемі відображено адміністративно окупаційні утворення часів Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.):
1 - дистрикт Галичина у складі Генерал-губернаторства
2 - провінція Трансністрія під управлінням румунської адміністрації
2 - провінція Трансністрія під управлінням румунської адміністрації
3 - рейхскомісаріат Україна
4 - військова адміністрація німецького командування
На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. (до Зборівського договору 1649 р.)
На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї за правління Романа Мстиславича.
За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Картосхема дає змогу визначити: перебіг подій першої війни радянської Росії проти Української Народної Республіки (грудень 1917 - лютий 1918 р.); показати лінію розмежування військ у Першій світовій війні на момент укладення перемир'я на Східному фронті у грудні 1917 р.; визначити кордони Української Народної Республіки згідно з III Універсалом Української Центральної Ради (листопад 1917 р.).
1954 р. року до складу УРСР увійшла територія, заштрихована на картосхемі.
Східнослов’янські племінні союзи та кордони їх розселення у ІХ–Х ст.:
(4 - поляни, 2 - уличі, 5 - сіверяни, 3 - деревляни)
На карті відображено український регіон (1), який увійшов до складу Української РСР у 1945 р.
На карті відображено український регіон (1), який увійшов до складу Української РСР у 1945 р.
На карті відображено російські губернії (1, 2), які Австро-Угорщина планувала приєднати до своїх володінь напередодні Першої світової війни.
На карті заштрихована територія окупована військами Антанти наприкінці січня 1919 р.
На карті заштрихована територія Гетьманщини відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.
На карті позначена територія Київської Русі за часів правління Ігоря.
На карті позначено лінію фронту часів Великої Вітчизняної війни станом на березень 1943 р.
На карті відображено контрнаступ Червоної Армії та розгром військ генерала П. Врангеля на Півдні України та в Криму в 1920 р.
На карті заштриховано районну спеціалізацію товарного бурякового виробництва наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.
На карті заштриховано територію українських земель, які ввійшли до складу Польського королівства внаслідок укладення Люблінської унії 1569 р.
На карті зафарбовано територію:
1. Поширення повноважень Генерального секретаріату відповідно до «Тимчасової інструкції Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні».
2. На яку Генеральний секретаріат поширив свою владу після падіння Тимчасового уряду.
3. Передану Українській Народній Республіці за умовами Брест-Литовського мирного договору.
2. На яку Генеральний секретаріат поширив свою владу після падіння Тимчасового уряду.
3. Передану Українській Народній Республіці за умовами Брест-Литовського мирного договору.
На карті позначено території, що ввійшли до складу Російської та Австрійської імперій під час І і ІІ поділів Речі Посполитої.
На карті позначено територію Гетьманщини на час укладення українсько-російського договору 1654 р. та сусідні землі, контрольовані Військом Запорозьким у 1654–1657 рр.
На карті позначено території (1, 2), на які розповсюджувалася влада І. Мазепи в 1704-1708 рр.
На карті позначено регіональні радянські республіки (2, 3, 4), утворені більшовиками на початку 1918 р.
На карті заштриховано територію гайдамацького руху «Коліївщина» (1768 р.).
На карті відображено перебіг подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. (від початку збройного виступу до Зборівського договору).
На карті позначено землі (3), що увійшли до складу Великого князівства Литовського за часів правління князя Ольгерда.
Давньоруські удільні князівства у період політичної роздробленості
(Г - Київське, Д - Галицьке, А - Волинське Б - Чернігівське).
На карті стрілками позначено напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 р., 1677-1678 рр.
На карті позначено територія Гетьманщини відповідно до Білоцерківського договору 1651 р.
На карті позначено територію Гетьманщини, «…де його королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького, укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького, а посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької».
На карті стрілками позначено напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 р., 1677-1678 рр.
На карті позначено територія Гетьманщини відповідно до Білоцерківського договору 1651 р.
На карті позначено територію Гетьманщини, «…де його королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького, укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького, а посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької».
На карті позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.
На карті жирною лінією позначено територію Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).
На карті відображено зовнішньополітичну діяльність гетьмана П. Сагайдачного.
На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.
Наслідком подій, перебіг яких відображено на карті, було утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
Провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті, відіграв князь В. Мономах.
На карті суцільною жирною лінією позначено військово-торговельний «шлях із варягів у греки».
Воєводства Речі Посполитої на теренах українських земель
(2 - Волинське, 3 - Київське, 1 - Руське, 4 - Брацлавське, Бар - Подільське).
На карті суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
Дана карта характеризує діяльність гетьмана І. Мазепи.
Античні міста-колонії Північного Причорномор’я і Криму
На карті суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
Дана карта характеризує діяльність гетьмана І. Мазепи.
Античні міста-колонії Північного Причорномор’я і Криму
(В - Ольвія, Д - Пантікапей, Г - Херсонес, Б - Тіра).
На карті відображено перебіг Брусиловського прориву (1916 р.) в роки Першої світової війни.
Дана карта характеризує діяльність гетьмана І. Виговського.
Картосхема дає змогу: визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського; окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій; визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р.
На картосхемі суцільною жирною лінією позначено кордон Речі Посполитої. Штрихуванням на картосхемі позначено територію, приєднану до володінь Австрійської монархії Габсбургів за результатами першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).
Зображену картосхему потрібно використовувати, характеризуючи боротьбу руських князів із монголами.
Картосхема дає змогу: визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм, визначити хід бойових дій Північної війни на українських землях, окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи.
На картосхемі заштриховані території, які 1939 р. увійшли до складу УРСР.
На картосхемі зображено напрямок військових походів великого князя київського, в результаті яких до складу Русі увійшли землі племен уличів і тиверців.
Картосхема дає змогу: указати територію Боспорського царства, окреслити територію Великої Скіфії, указати напрямок походу перського царя Дарія І.
На картосхемі заштриховано територію, що увійшла до складу УРСР на підставі договору між СРСР та Чехословаччиною.
На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.
На картосхемі позначено (3) місцерозташування Мізинської стоянки - археологічної пам’ятки доби палеоліту.
На картосхемі позначено (3) рейхскомісаріат «Україна» - адміністративно-територіальну одиницю німецького окупаційного цивільного управління в роки Другої світової війни.
На картосхемі штрихуванням позначено територію уражену масовим голодом 1921-1923 рр.
На картосхемі штрихуванням позначено регіон, до якого наприкінці XIX - на початку XX ст. спрямовувалися іноземні інвестиції у видобування кам'яного вугілля та виплавку чорних металів.
На карті відображено перебіг Брусиловського прориву (1916 р.) в роки Першої світової війни.
Дана карта характеризує діяльність гетьмана І. Виговського.
Картосхема дає змогу: визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського; окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій; визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р.
На картосхемі суцільною жирною лінією позначено кордон Речі Посполитої. Штрихуванням на картосхемі позначено територію, приєднану до володінь Австрійської монархії Габсбургів за результатами першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).
Зображену картосхему потрібно використовувати, характеризуючи боротьбу руських князів із монголами.
Картосхема дає змогу: визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм, визначити хід бойових дій Північної війни на українських землях, окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи.
На картосхемі заштриховані території, які 1939 р. увійшли до складу УРСР.
На картосхемі зображено напрямок військових походів великого князя київського, в результаті яких до складу Русі увійшли землі племен уличів і тиверців.
Картосхема дає змогу: указати територію Боспорського царства, окреслити територію Великої Скіфії, указати напрямок походу перського царя Дарія І.
На картосхемі заштриховано територію, що увійшла до складу УРСР на підставі договору між СРСР та Чехословаччиною.
На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.
На картосхемі позначено (3) місцерозташування Мізинської стоянки - археологічної пам’ятки доби палеоліту.
На картосхемі позначено (3) рейхскомісаріат «Україна» - адміністративно-територіальну одиницю німецького окупаційного цивільного управління в роки Другої світової війни.
На картосхемі штрихуванням позначено територію уражену масовим голодом 1921-1923 рр.
На картосхемі штрихуванням позначено регіон, до якого наприкінці XIX - на початку XX ст. спрямовувалися іноземні інвестиції у видобування кам'яного вугілля та виплавку чорних металів.