Шановні мої читачі!!! Я продовжую серію власних роздумів-публікацій. Не судіть строго за допущені мною різного роду помилки, зокрема філологічні. Коли б у цьому світі люди тільки так і помилялись – на Землі був би майже «рай» )))
Публікація-роздум №2 Адміністративна реформа в Україні
(точка зору пересічного українця):
Адміністративна реформа - одна з найнеобхідніших для нашої України.
Чому (за умови її ідеального впровадження):
- Адміністративний устрій не змінювався з часу проголошення незалежності України;
- Центральні органи влади не зможуть диктувати свої умови місцевим органам влади, зокрема щодо місцевих бюджетів;
- Місцеві громади будуть вирішувати свої потреби самостійно, враховуючи думку населення;
- Більшість податків, які тепер залишатимуться на місцях, місцеві громади зможуть використовувати на свій розсуд (без згоди центру).
Але, на жаль, зараз ця реформа не є на часі для України. Причини:
- Для впровадження реформи потрібно виділити з держбюджету значну суму коштів для облаштування й ефективної діяльності нових адміністративних одиниць, яких у нас зараз обмаль. Проте гроші можна позичити чи надрукувати. А що потім - інфляція! Це не вихід. Треба почекати, піднести економіку, заробити гроші, а потім вже реформа. У протилежному випадку - це буде чергова пропагандистська ідея влади, яка нічого доброго не принесе країні, лише розруху, знецінення національної валюти, нерозуміння повноважень різних структур громад, перекидання вини один на одного за недієздатність реформованих державних інститутів та ін.;
- Перед тим як впроваджувати реформу - треба підвищити рівень життя населення (реформувати економіку - більше доходів отримає казна держава - збільшити прожитковий мінімум населення в кілька разів). Чому? В основі реформи наступна позиція - населення громади сплачує податки, які йтимуть на утримання громади. Тобто, виконавчі органи на місцях будуть змушені підвищити податкові ставки для своїх людей (більше платити за житлові та господарські приміщення, землю під житловими ділянками, а можливо навіть - фруктові та овочеві рослини, як колись у СРСР). Якщо зараз ці ставки дорівнюють 0,1% або трішки більше (щоб люди мали змогу їх заплатити, залишилось щось на прожиття), то після реформи їх треба буде значно збільшити (для утримання громади: установи, школи, дороги, лікарні та ін.). Можна і не збільшувати, але тоді доведеться закрити певні установи (навчальні заклади, лікарні та ін.), зменшувати розмір зарплат робітників або ж звільняти їх з роботи, економити на всьому. Якщо піти таким от чином - тоді навіщо взагалі ця реформа? Адже буде гірше ніж тепер! Після реформи (збільшені податкові ставки), якщо її почати не збільшивши рівень життя населення, місцеві органи влади не зможуть збирати високі податки для утримання всієї громади. Люди не матимуть змоги їх платити. А з чого? Наприклад, умовно, мінімальна зарплата 1 тис грн - податки до реформи 100 грн (мало податків, бо все дає центр) - залишок на руках 900 грн / мінімальна зарплата 1 тис. грн - податки після реформи 400 грн (високі податки, центр практично нічого не дає - всі податки залишаються на місцях) - залишок на руках 600 грн. А якщо врахувати ще й інфляцію - населення буде неплатоспроможним. Тобто, пересічні українці не матимуть змоги оплачувати не лише комунальні послуги, але й не зможуть щось собі придбати. Ось тоді вступить в дію закон ринку: нема попиту (нема грошей для покупок) - нема прибутків підприємств (будуть знижувати ціни на свою продукцію, працювати в мінус, звільняти робітників, переходитимуть в "тінь" та ін.) - нема бюджетних доходів - соціально-економічна криза - ймовірна зміна влади/революція/дефолт. Тепер уявіть, що перед тим, як впроваджувати реформу, зарплати значно зросли (вдала політика влади - зріс ВВП держави на кілька процентів). Далі, мінімальна зарплата 3 тис грн - податки до реформи 100 грн (мало податків, бо все дає центр) - залишок на руках 2900 грн / мінімальна зарплата 3 тис. грн - податки після реформи 400 грн (високі податки, центр практично нічого не дає - всі податки залишаються на місцях) - залишок на руках 2600 грн. Переконаний, що коли зарплата буде близька до європейської (як у Польщі /до 1-1,5 тис злотих - бл. 8-10 тис грн/ - до якої постійно звертаються наші політики для аргументації потрібності адміністративної реформи в Україні), ми можемо платити навіть до 1 тис грн на місяць для громади. Проте, це майже фантастика для України, а особливо з такими державними службовцями. Якщо до реформи життєвий рівень підніметься, тоді населення стане більш платоспроможним, буде мати можливість купляти товари, а підприємці чим платити податки, а громади - кошти для покращення життя своїх громадян. Інфляції практично не буде. А чому? Ріст ВВП держави - зміцнення національної валюти, повернення зовнішніх боргів, стабілізація фінансової сфери держави та ін. Таким чином нашій владі спершу треба піднести прожитковий мінімум своїх виборців, а вже потім впроваджувати будь-які нововведення;
- Передаючи (згідно адміністративній реформі) усі повноваження на місця столиця самоусувається від відповідальності за стан громад. Тобто, якщо місцеве населення буде незадоволене розвитком власної громади (закриваються чи об’єднуються школи, звільняють робітників, збільшуються податки та ін.), центр всю відповідальність перекладе на місцеві органи влади - ви ж хотіли самостійності, то тепер маєте, всі питання вирішуйте самі. Хочете своєї школи - платіть більше податків та шукайте спонсорів для її утримання. Хочете лікарні - платіть податки для їх утримання. Хочете покращення життя (більші зарплати) - покращуйте, розвивайте за свої ж податки власну інфраструктуру, будуйте заводи, залучайте інвесторів та ін. Які проблеми - ви ж самостійні, працюйте. Але з чим працювати, коли стартові умови для покращення життя населення відсутні, коли держава не заклала належний фундамент достатку своїх громадян, які б потім мали змогу творити свої ж громади. Чомусь наші можновладці забувають, що коли вони починали свій бізнес - вони ж мали стартовий капітал. Інакше не можна. А який стартовий капітал дадуть вони своїм виборцям перед реформою - мізерну мінімальну зарплату (менше 50 доларів на місяць - це ж ганьба для такої багатої ресурсами держави). І вони ще хочуть щоб з цього мізера населення починало розвивати свої громади?! Ну а вас тоді для чого ж ми вибирали - для констатації факту виборів, чи вашого збагачення? Спочатку піднесіть економіку нашої країни з колін, дайте своїм людям гідні доходи, а потім вже навіть можете самоусунутися хоч назавжди, як вам завгодно. А тоді наш народ, настільки працьовитий і розумний, зможе самостійно розбудовувати свою країну та громаду, без наказів зверху!!!
Я навів Вам лише кілька позицій щодо суперечливості адміністративної реформи на сучасному процесі становлення державності України. Думаю спеціаліст з даного питання значно більше розповів би Вам про цю проблему, та, що ймовірно, відкорегував би мої тези, можливо навіть окремі заперечив. Але, як я вже вказав у заголовку, це є думки пересічних українців, які мною тут були висловлені. Висновки робіть самі!!!