Податки / Vorobus.com
Усі без виключення вітчизняні політики обіцяють щиро і красномовно, натхненно та переконливо, але чомусь від цих слів в країні нічого не покращується.
Чому все так гарно звучить із екрану, але так нереалістично в буденних справах? Можливо частково і через те, що ми до кінця не розуміємо справжнє значення термінів, які так часто використовують наші політики. Цим самим ми вводимо себе в оману. Тож пропонуємо, розібратись в реальних значеннях часто вживаних політичних термінів.
Брати відповідальність на себе — доля: 70% із фінансових корупційних потоків.
Партнери по коаліції — 30% із фінансових потоків.
План діяльності Кабміну — документ написаний за одну ніч, в якому жодна обіцянка не буде виконана.
Велика сімка — кава у Президента, де можна "порішати" всі питання.
ДУСя — маленький Нафтогаз, який краде мільйончики.
Нафтогаз — велика ДУСя, який краде мільярдики.
Західні партнери — щось незрозуміле та невнятне, використовується тоді, коли виступаючий не може згадати назву потрібної країни.
Технократичний уряд — новий, але заїжджений термін, використовується для лобіювання невідомих прізвищ.
Боротьба з корупцією — змога заробити мільйони, на тих хто відкупається.
Популіст — так можна назвати політичного опонента, який назвав Тебе злодієм.
Реформатор — начебто антонім слова популіст. Співзвучне зі словом термінатор, через що і подобається політикам та населенню.
Україна — Закрите акціонерне товариство.
Політичний компроміс — змова, коли влада та опозиція домомвляються мовчати, знаючи де і як грабує кожна зі сторін.
Політичні опоненти — старі друзі по бізнесу та попередній партії, з якими можна разом ходити в ресторан та грабувати бюджет, та не можна вітатись на телевізійних шоу.
Бюджет — можливість потрапити у ТОП-100 Forbes.
Бурштин — ще один бюджет, який розходиться по кишенях високопосадовців.
Народ — слово, яке можна вставляти всюди, коли політик не знає, що сказати.
АТО — змога генералам стати мільйонерами.
Патріот — політик, який торгує державними інтересами.
Реформи — те, що ніколи не станеться, і на чому можна списати кілька мільярдів.
Монако — домівка.
Дубай — домівка Пашинського.
Словник у політиків бідний та спотворений, продовжувати можна до безкінечності. Але краще припинити. І замість політичних дебатів на каналах, нехай краще пишуть шкільні тести 10-ого класу, тоді ми зрозуміємо, що більшість із них - тупі і порожні! А їх слова нічого не вартують.
Автор: Микола Давидюк
Джерело: facebook Микола Давидюк (26 березня 2016 р.)